|
||||||||||||||||
| ГОРОД ЮЖНЫЙ - ГОРОД МОЛОДЫХ, город химиков, портовиков, строителей и ... стеклодувов | ||||||||||||||||
| У 1973 році - починається будівництво Одеського припортового заводу та морського торгового порту Южний в акваторії Григорівського (Малого Аджаликського) лиману з перспективою створення промислово-транспортного вузла.
У травні 1975-го прийняте рішення про будівництво населеного пункту для проживання працівників порту та заводу. Серед кількох варіантів обране місце для майбутнього населеного пункту на березі моря, неподалік від села Сичавка. При цьому враховувалось вдале географічне положення: близько до обласних центрів Одеси та Миколаєва – відповідно 43 та 82 км, територія знаходиться на березі моря між Григорівським (Малим Аджаликським) та Тилигульським лиманами. Южне – місто молодих. Середній вік Южненців – 34 роки. Воно одне з небагатьох в Україні, де народжуваність перевищує смертність. Загальна площа земель у межах міста – 1041,5 га, населення складає майже 25 тис. мешканців. Чверть століття тому будувати місто та його основні підприємства приїхали фахівці з усього колишнього Радянського Союзу. І зараз тут мешкають люди різних національностей, політичних переконань та релігійних вірувань. У місті зареєстровано 80 об’єднань громадян, у тому числі 27 політичних партій, 53 громадських організацій, серед яких молодіжні, ветеранські, інвалідів, охорони природи, оздоровчі, фізкультурні, освітні тощо. У Южному діє понад 300 юридичних та 1400 фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, які виробляють продукти харчування, надають транспортні, побутові та інші послуги. Основними містоутворюючими підприємствами є Морський торговий порт Южний та Одеський припортовий завод. Місто Южне має розвинуту транспортну мережу. Морське господарство грає ведучу роль в економіці міста. Морський торговий порт Южний – універсальний незамерзаючий морський порт, на сьогодні посідає друге місце серед українських портів за вантажообігом, що складає 15,5 млн.тонн за 2002 р. Морський торговий порт Южний серед інших портів України має сприятливе географічне положення, розташований на півдні в центрі Причорномор’я з виходом в регіон Середземного моря, відносною близькістю к основним районам зародження вантажопотоків, наявністю повідомлення з основними залізничними магістралями України, щорічною навігацією і можливістю прийому сучасного крупнотоннажного флоту (наливних і суховантажних суден водовміщенням 100 тис.тонн). Вказані переваги позволяють здійснювати через порт як ефективне експортно-імпортні перевезення вантажів України, так і нарощувати обсяги переробки транзитних вантажів для країн СНД. Порт Южний в основному орієнтований на експортні вантажопотоки. Активно задіяний в малому каботажі, має великі можливості для більшого розширення вантажної бази навалочних та насипних вантажів. Також, порт має спеціалізований термінал по перевалці хімічних насипних і рідких вантажів, буде розширять та нарощувати виробничі потужності за рахунок власних коштів. Значну увагу приділяється придбанню засобів механізації, в першу чергу – оновлення кранового парку і внутрішньопортового транспорту. Сьогодні порт Южний – це 2,3 км причальної лінії, оснащеної сучасними типами портальних кранів, судно навантажувачів, 121 тисяч кв.м. відкритих площ для складування вантажів, якірна стоянка на 24 судна, глибина підхідного каналу 15,5 м, глибина біля причалів 14-15,5 м, 2 тис.кв.м. критих складських приміщень для зберігання генеральних вантажів. Лиман з”єднаний з морем 3,7-кілометровим підхідним каналом. Глибина дозволяє приймати вантажні судна дедвейтом до 100 тисяч тонн, а в перспективі (збільшення глибини біля причалів до 19 метрів, що було передбачено і враховано при їх будівництві) – до 150 тисяч тонн, чого не має жоден порт Чорноморського – Азовського басейну. При повному освоєнні берегової лінії довжина причалів становитиме 9 км. Це дасть можливість переробляти 35-46 млн.тонн вантажів на рік. Перевезення пасажирів в місті Южному здійснює ВАТ “АТП – 15142”. Обслуговує місто 72 одиниці автотранспорту ВАТ “АТП-15142” та 21 одиниця залученого транспорту – це маршрутні таксі, які належать суб’єктам підприємницької діяльності – фізичним особам Перевезення пасажирів здійснюють 12 маршрутів. Толчком к развитию Южного стало его переподчинение — девять лет назад он стал городом областного подчинения. О его успешном развитии немало было рассказано в прессе. Южный по многим показателям является наиболее развитым городом, как в Одесской области, так и в целом по Украине. Достаточно сказать, что средняя зарплата в нем составляет 1248 гривен в месяц. В течение прошлого года предприятиями Южного в бюджеты всех уровней было выплачено 102 миллиона гривен, как сообщил Александр Журавель. Достижения в поднятии уровня жизни здесь наиболее впечатляющи. К ним относятся и отсутствие перебоев с теплом, в подаче горячей и холодной воды, электроэнергии и своевременная выплата зарплат и пенсий. Телефонизированы квартиры абсолютно всех желающих. Успешно ведется строительство жилья: каждый год вводятся в эксплуатацию два девяти- или шестнадцатиэтажных жилых дома, что вполне достаточно для города с 25-тысячным населением.Хорошо развиты транспорт и сфера услуг. Все это стало возможным благодаря работе двух градообразующих предприятий — морского торгового порта Южный и припортового завода, которые (вместе со швейным и стекольным производством) дают 16 процентов объема промышленного производства области. Тем не менее и этот преуспевающий город не лишен проблем. Например, припортовый завод, от которого зависят работа и достаток значительной части южненцев, не может получить от государства 34 миллиона гривен возврата НДС (95 процентов заводской продукции составляет экспорт), даже несмотря на личное участие Президента в решении этого вопроса. К текущим проблемам относятся строительство больницы, а также ценообразование в жилищно-коммунальном хозяйстве. Существует и проблема безработицы. г. Южный — один из немногих городов нашей страны, границы которого абсолютно четко определены, что уже само по себе снимает множество вопросов. Одним з головних завдань міської ради та її виконавчого комітету є турбота про навчання та виховання підростаючого покоління. Тому в місті Южному приділяється велика увага одній з найбільших галузей в бюджетній сфері – системі освіти. В місті створена та функціонує така система навчально-освітніх виховних закладів, яка повністю задовольняє потреби і запити батьків, забезпечує високу якість навчально-виховного процесу. А це, насамперед, дошкільна освіта – обов’язкова складова неперервної освіти, основним завданням якої є: — розвиток фізичного та психічного здоров’я; — різних видів пам’яті та уваги; — творчого мислення; — розвиток пізнавальної активності. В Южному ці завдання успішно вирішують 4 дошкільних навчальних заклади, з них 1 – відомчий (МТП «Южний»), 3 – комунальної власності. ДНЗ №1 «Золота рибка» має фізкультурно-оздоровче спрямування. Тут успішно функціонують групи загального розвитку, санаторні та групи цілодобового перебування дітей. У садку є басейн, створено центр естетичного розвитку «Гармонія», працюють спецкурси для обдарованих дітей. Педагогічний колектив активний учасник та неодноразовий організатор міських та обласних семінарів. ДНЗ № 3 «Райдуга» за 25 річний період діяльності перетворився з садка загального розвитку у справжній дитячий центр, педагогічний колектив якого спрямовує свою роботу на зміцнення фізичного та психічного здоров’я кожного вихованця на засадах ефективної діагностики та корекції, на збереження самоцінності дитини, розвитку її пізнавальної сфери засобами розвивального навчання. Для художньо-естетичного виховання створена та успішно діє чудова ізостудія. ДНЗ № 4; «Казка» з 1995 року обрав фізкульторно-оздоровчий напрямок. і сьогодні колектив педагогів спрямовує свою роботу та успішно вирішує основні завдання закладу щодо охорони та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я дітей, розвитку народних традицій, виконання патріотичності, духовності через творчу діяльність дітей на заняттях і в повсякденному житті. Колектив ДНЗ № 5 «Теремок» працює під девізом «Дитячий садок – рідний дім для дітей». Це заклад комбінованого напрямку, який має логопедичні групи та групи загального розвитку, а також сучасний комп’ютерний клас. Для вирішення завдань загальної середньої освіти в Южному створені та творчо працюють: — 1 загальноосвітня школа (ЗОШ № 1); — 3 школи нового типу ::: Навчально – виховний комплекс; ::: Авторська М.П. Гузика експериментальна школа-комплекс; ::: Навчально – виховне об’єднання ім. В. Чорновола, в яких запроваджуються нові педагогічні технології. Зокрема в ЗОШ № 1 протягом багатьох років працювала недільна болгарська школа. Учні мають можливість здобувати повну загальну середню освіту в вечірніх класах, поєднуючи навчання з працею. При школі функціонують курси з підготовки до вступу в Київський міжнародний університет; учні школи навчаються у фізматкласах при Одеському національному морському університеті, Одеському політехнічному університеті. і сьогодні – це школа з найбільшим контингентом учнів. Навчально – виховний комплекс (ЗОСШ № 2 – Центр позашкільної освіти – ПТУ) спеціалізується на профілізації окремих предметів та поглибленому вивченні трудового навчання. Випускники 9-х класів м. Южного можуть продовжувати навчання в групах ПТУ, отримуючи як загальну середню освіту, так і спеціальності «слюсар з ремонту автомобілів» та «секретар керівника – оператор комп’ютерного набору». При НВК діють підготовчі курси Одеської академії холоду та економічного університету; у 2003 році відкрилися курси Ізмаїльського водного інституту. Педагогічний колектив працює за комплексно – адаптованою системою. Авторську експериментальну школу-комплекс №3 очолює член-кореспондент Академії педагогічних наук М.П. Гузик, який заснував її 15 років тому. За цей час навчально-виховний заклад здобув визнання на європейському рівні (за висновками міжнародної організації ЮНЕСКО). В структуру школи входять багатопрофільні класи гімназії, ліцею, загальноосвітні та спортивні класи, а також групи коледжу. Педагогічний та учнівський колективи спільно працюють з Одеським національним морським університетом, Одеським національним політехнічним університетом, Одеським національним університетом ім. Мечникова. В школі успішно запроваджується особистісно-орієнтована система освіти. Разом з НВО ім. В. Чорновола ці заклади є базовими в області школами по впровадженню просвітницької роботи щодо здорового способу життя за програмами: «Діалог», «Рівний – рівному». АШГ – переможець Всеукраїнського конкурсу «Школа сприяння здоров’ ю», а також конкурсу «Модель ООН – Україна». Педагогічний колектив активний учасник та організатор багатьох обласних та республіканських конкурсів: «Вчитель року», «Турнір юних хіміків», « Всеукраїнського турніру юних істориків». Навчально – виховне об’ єднання (ЗОШ №4 – позашкільний заклад) носить почесне ім’я Героя України В’ячеслава Чорновола. Педагоги закладу впроваджують модульно-розвивальну систему навчання та виховання. Школа має зв’язок з Тернопільською академією народного господарства, Івано-Франківською академією нафти та газу, при школі працює Одеський корпоративний комп’ютерний коледж. Учні шкіл міста Южного щороку приймають не тільки активну, а й результативну участь в обласних змаганнях, конкурсах, предметних олімпіадах, в роботі Малої Академії Наук. Одним із важливих напрямків роботи закладів освіти міста є вирішення проблем фізичного, морального виховання та оздоровлення учнів. Отже, батьки мають можливість вибрати для своїх дітей навчальний заклад у відповідності до їхніх здібностей та нахилів. Позашкільна освіта спрямована на створення умов для задоволення освітньо-культурних потреб у професійному самовизначенні, творчій самореалізації кожної дитини. Для реалізації цих завдань в м. Южному діє три позашкільні заклади: :::Палац Творчості Дітей та Юнацтва; :::Клуб юних техніків «Чорноморець»; :::Спортивно – оздоровчий центр. Для тих, хто захоплюється хореографією, співом, художнім читанням, театром, працює в ПТДЮ 19 груп. Його колективи беруть участь в загальноміських, обласних заходах, щорічно виїжджають за кордон (Польща, Угорщина, Чехія), де демонструють своє мистецтво, змагаються в різних конкурсах. Багато дітей із задоволенням відвідують 9 гуртків технічного, художньо – естетичного, гуманітарного, фізкультурно-оздоровчого напрямків клубу юних техніків «Чорноморець». З метою розширення можливостей для здійснення навчання, виховання, оздоровлення та спортивної підготовки вихованців в позанавчальний час, існує спортивно-оздоровчий центр (СОЦ). В центрі працюють секції легкої атлетики, дзюдо, вільної боротьби та спортивно-оздоровчі групи. Юні спортсмени щорічно завойовують призові місця у змаганнях різних рівнів: від шкільних до першості України, серед вихованців закладу є чемпіони та призери обласних спортивних змагань, чемпіон першості України, члени збірної команди Одеської області з легкої атлетики, дзюдо. Завдяки підтримці базових підприємств, у місті з 25-тисячним населенням є чотири спортивних зали, спорткомплекс, водно гребна база, шкільні стадіони та майданчики. В місті розвивається 18 видів спорту. Створені та успішно працюють 10 спортивних клубів. Загалом близько 15 тис. городян систематично займаються фізичною культурою, з них понад 1500 у спортивних клубах, секціях та гуртках. За 25 років існування Южного більше 40 чоловік виконали нормативи майстрів спорту та майстра спорту міжнародного класу. Серед найпопулярніших видів спорту – гандбол, баскетбол, вільна боротьба, веслування, легка атлетика, футбол, вітрильний спорт, волейбол. На спортивних базах міста систематично проводяться змагання різних рівнів, у тому числі й міжнародні. Тут, як кажуть є чудова нагода і на інших подивитись і себе показати. Особиста популярність здобули традиційні міжнародні турніри з гандболу «New Year Cap» («Новорічний кубок») та з вільної боротьби, присвячений пам’яті Григорівського десанту. Наші спортсмени приумножують славу не тільки Южного , але й держави на змаганнях європейського і світового рівнів. Зокрема: учасник і Всеукраїнської експедиції на Еверест і V Національної експедиції «Україна-Каракорум 2003» - альпініст Владислав Терзиул; веслувальними на байдарках і каное Михайло Лучник і Микола Зайченков, які вдало виступили на змаганнях в Германії; Юрій Сємакін (вільна боротьба) золотий призер першості України; каратисти Андрій Турський і Сергій Смирнов стали переможцями кубка України; третього місця на першості України з легкої атлетики удостоєний Артем Луць. Серед командних видів спорту лідером є гандбольний клуб «Портовик», що кілька років поспіль успішно виступає у вищій лізі чемпіонату України і в цьому році виборов «срібло». А наймолодше поповнення гравців цього ж клубу виграло першість України на приз «Стрімкий м’яч». Баскетбольна команда «Хімік» - учасник чемпіонату України суперліги. Волейбольна команда дівчат ФСК «Хімік» переможець 1-і ліги. Здобутки Южненських спортсменів — це результат великої, напруженої праці не тільки їх самих, а й тренерів, наставників, гарячої підтримки уболівальників. Окрасою центрального майдану міста є Величний ПК «Дружба», палац побудований Одеським припортовим заводом у 1988 році. Тут простора концертна зала більше як на 1000 місць, найсучасніше акустичне та освітлювальне обладнання, механізована сцена, де можуть виступати театральні трупи, симфонічні оркестри, естрадні виконавці та інші творчі колективи. Крім того, є паркетна зала для урочистих подій, музична вітальня, шаховий клуб і спортивний зал. У Палаці культури достатньо приміщень для занять аматорів у різних гуртках та творчих колективах (з шістнадцяти – сім мають звання «Народний»). Завдяки театралізованим виставам «Козацькі забави», святам Івана Купала, Масляної та іншим пропагується національна культура і традиції. Це ж завдання виконує методичний кабінет українознавства. Тут проходять заходи, розраховані на різні верстви населення. Традиційні фестивалі та конкурси, вернісажі, вечори та інші творчі акції – це невід’ємна ознака духовного життя Южного. У Палаці Культури проходять урочисті заходи державних та міських свят, традиційно відзначається День працівників морського та річкового флоту, День працівників хімічної промисловості. Працівники міської бібліотеки обслуговують дорослих та дітей у спеціалізованих відділах та читальній залі на 25 місць. Книжковий фонд налічує 42 тисячі томів, у тому числі: 13,6 тисяч – дитячої літератури. До бібліотеки надходять до 130 найменувань українських, російських та місцевих періодичних видань. Контингент читачів – понад 6 тисяч чоловік. Значне місце у розвитку культури міста посідає Южненська дитяча школа мистецтв, в якій навчається більше 300 дітей. Вихованці школи мистецтв беруть участь в багатьох міжнародних та обласних фестивалях, конкурсах. В 1999 році школа мистецтв здобула перемогу в огляді – конкурсі шкіл естетичного виховання. Спілка художників міста Южного була заснована у 1997 році. За цей час організовано більше 150 виставок художників міста, області, України. Неодразово мешканці Южного мали можливість ознайомитися з мистецтвом майстрів Росії. 1998 рік ознаменувався проведенням Міжнародного пленеру майстрів живопису . В цьому ж році в місті було відкрито художню галерею, де й сьогодні проводиться активна виставкова робота. Велику зацікавленість у мешканців та гостей Южного викликає творчість дітей та юнацтва. Спілкою художників організовано і зібрано творчі сили міста, завдяки чому кожний з відвідувачів може знайомитись з чарівним світом образотворчого мистецтва. * СТОРІНКИ ИСТОРІЇ : Територію між Тилигульським та Григорівським (Малим Аджаликським) лиманами, де розташоване молоде місто Южне, люди почали освоювати з давніх часів. Тільки на берегах Григорівського лиману було знайдено до десяти поселень епохи бронзи, античних часів та раннього землеробства. Найцікавіші знахідки виявлено під час археологічних розкопок 1983-1985 років у с. Воронівка (поблизу морського Торгового порту Южний). Тут знайдено поселення пізнього бронзового віку, періоду пізньосабатинівської культури ХІІІ-ХІІ сторіччя до н.е. – епохи Давньої Трої. На південь від села Старі Біляри знайдено могилу із похованням кінця ІІІ – початку ІІ століть до н.е. До території міста Южне прилягає археологічний комплекс ІV – ІІІ сторіччя до н.е. Він знаходиться у с. Кошари на високому березі Тилигульського лиману. Цю знахідку вчених (поселення та некрополь), відкриту у 1950 році, віднесено до найяскравіших античних пам’яток, які збереглися на території нашої області. З 1998 року поновлено археологічні роботи, які проводяться спільно українсько-польською експедицією. Одержані матеріали підтверджують входження до Ольвійської держави і не викликають можливості тотожності з давнім Одесосом. Наприкінці XVIII століття, після приєднання Північного Причорномор’я до Росії, наш край заселяли кріпаки-утікачі та відставні солдати. Саме тоді на березі моря вони заснували с. Сичавка, біля якого в 70-х роках минулого століття розпочалося будівництво нашого міста, що спочатку мало робочу назву Нова Сичавка. З давніх-давен мешканці цього селища займалися хліборобством та рибальством. Перед Великою Вітчизняною війною у Сичавці було чотири сільгоспартілі та риболовецький колгосп ім. М. Горького. До речі, саме тут декілька тижнів працював Максим Горький, мандруючи півднем України. Події 1941 року, що відбувалися у нашому краї, назавжди увійшли в історію героїчної оборони Одеси. У серпні 1941 року німецько-румунські війська захопили Сичавку, вийшли до моря і почали наступати зі сходу на Одесу. З території с. Чабанка вороги вели обстріл міста та порту. Захисникам Одеси загрожувала повна блокада. Було вирішено в ніч на 22 вересня біля с. Григорівки провести висадку десанту в тил ворога. Це був перший морський десант на Чорному морі! В пам’ ять про подвиг учасників десанту на братській могилі моряків встановлено монумент архітекторів І.С. Персикова та Т.Т. Старчика, один з проспектів міста Юного носить назву легендарного Григорівського десанту. На початку квітня 1944 року війська 5-ої ударної армії ІІІ Українського фронту за допомогою мешканців сусідніх сіл з боями форсували Тилигульський лиман і 5 квітня звільнили всю територію до Григорівського лиману. Минули роки. Край відбудовувався. З’явилися нові населені пункти. ИНТЕРНЕТ - СПРАВКА : * ОФИЦИАЛЬНЫЙ САЙТ г.ЮЖНЫЙ - http://www.yuzhny.org ( Спасибо САЙТУ за предоставленную информацию о городе) Южный — город химиков, портовиков, строителей. А еще — стеклодувов. На местном предприятии «Илона ЛТД» производят симпатичную и вполне доступную по цене посуду, пользующуюся спросом в России, Грузии, Молдове и, ясное дело, в Украине. А уже в этом году отправили первую партию своих стеклянных изделий в Санкт-Петербург. Жителей таких мегаполисов трудно чем-то удивить. И все-таки посуда «Илоны» не осталась на прилавках, нашла своего покупателя и в Северной Пальмире. Директор «Илоны» Андрей Усов — бывший моряк. Многие годы бороздил моря-океаны, почти полмира увидел. Но вот сошел на берег — надо чем-то заниматься. Устроился на завод обычным стекловаром. Работа нелегкая, но пришлась по душе моряку. — Наверное потому, что стеклом я и раньше интересовался, — говорит Андрей Яковлевич. — И не только красивыми изделиями, но и самим процессом стекловарения. Хотя любил привести из рейса парочку ваз или наборчиков бокалов для подарков. Помню, купил однажды в Венеции цветочную вазу. Оригинальная, красивая — прямо глаз не отвести. Ну только принес в каюту, а она буквально в руках рассыпалась на кусочки. У других ребят все нормально, а у меня такой конфуз получился. Начал я интересоваться: отчего это могло произойти? И тогда впервые узнал, что качество стеклянного изделия во многом зависит от обжига, от закалки, от других факторов. Чуть-чуть отступишь от технологии — и качественной продукции не получишь. Поэтому надлежащее качество — главный девиз нашей работы. И это мы чувствуем по своим продажам, которые возрастают с каждым годом. Так у Андрея Яковлевича зародилась идея открыть собственное производство. Но собственными силами Андрею Усову было бы тяжело открыть предприятие, грамотно организовать производство. Именно поэтому он обратился с деловым предложением к братьям Афицерянам — Юрию и Сергею. Общими усилиями они создали «Илону ЛТД». Сегодня Сергей Афицерян — генеральный директор предприятия — делится воспоминаниями о времени, когда начиналось их общее дело: — В начале 90-х годов многие оказались на раздорожье, и я в том числе. Нужно было определяться, выбирать вектор развития, активно действовать, используя новые возможности, которые на законодательном уровне открывали дорогу в малый бизнес. И как раз в это время нам с братом Юрием повстречался Андрей Усов, предложив открыть стеклодувный цех. — Вы ведь в прошлом занимали должность главного архитектора города Котовска в Одесской области? — Да, это так. И моя основная специальность очень пригодилась в новом тогда для меня бизнесе. Правда, чтобы лучше понимать все процессы стеклодувного дела, мне пришлось освоить и новые специальности. И теперь уверенно могу сказать — я профессионал своего дела. — Судя по отзывам потребителей и росту производительности труда, продукция Вашего предприятия пользуется большим спросом. Не задумывались ли Вы о переходе из малого бизнеса? — Действительно, это неплохая идея. Но сейчас в нашей стране немного тревожное время и внешние обстоятельства, от нас не зависящие, складываются не в пользу развития. Повысились цены на энергоносители, газ, а это, в свою очередь, подняло конкуренцию на рынке потребителей. Но мы работаем над улучшением ситуации, стремимся выйти на высокую экономию теплоносителей. Также готовимся к реконструкции нашего производства, освоению новых площадей, что даст дополнительно 30-35 рабочих мест, которые просто необходимы нашему молодому городу. Кроме этого, мы ведем переговоры со специалистами из Германии по поводу закупки оборудования и ознакомления с новыми технологиями. Короче, стремимся к дальнейшему развитию. А время расставит все по своим местам. У директора «Илоны ЛТД» Андрея Усова свои воспоминания о том времени, так как именно он был инициатором зарождения предприятия и духовным вдохновителем творческого процесса на производстве. — Начинали, наверное, как и большинство подобных предприятий: кредиты, аренда, поиск рынков сбыта продукции? — Кредит взяли только на первых порах — для закупки оборудования. Вначале работали здесь на правах аренды, а потом выкупили производственные помещения — теперь они принадлежат нашему предприятию. Нам очень помог стать на ноги Одесский припортовый завод — и в техническом плане, и автотранспортом. Без его помощи мы бы много не сделали. — А где людей учили? Ведь первого встречного сюда на работу не возьмешь? — Сами подбирали, учили. Вначале выпускали прессованную посуду — специалисты были из Тбилиси. Потом взялись за гутное стекло. Теперь многие наши мастера из Западной Украины — там сложнее найти работу. А сам Андрей Усов изучал стеклянное дело в Москве. И видно, время даром не терял, поскольку неплохо собственное дело с партнерами организовал. Хотя работу эту легкой не назовешь, да и производственный процесс беспрерывный — печи, где варится стекло, на выходные-то не отключишь. Споявлением в Южном «Илоны» создано около 90 рабочих мест, местные стеклодувы имеют неплохие заработки. Кроме того, предприятие своими автобусами доставляет рабочих на смену и отвозит в Южный, обеспечивает их бесплатными обедами. Да, существенное подорожание газа сразу ощутили на себе местные стеклодувы. «Но выход из этой ситуации есть — перейдем на производство керамической посуды с использованием электропечей, — говорит Андрей Яковлевич. — Это позволит нам расширить ассортимент, делать посуду еще более красивой и современной. А главное — доступной по цене как в Украине, так и за ее пределами». В словах директора чувствуется уверенность и настойчивость современного менеджера, человека, который не просто зарабатывает деньги, но и вкладывает душу в собственное дело. А значит, со своими новыми задачами Андрей Усов и его партнеры успешно справятся. Как и раньше это делали. ============================================================= Денис ВЫСТАВКИН Невероятно, но факт: 30 тысячный город Южный, расположенный в 25 километрах от Одессы, является лидером в области, да и не только в ней, по темпам и качеству строительства жилья. В то время, когда жилье в регионе возводят в основном на коммерческой основе для людей небедных, в Южном ни на один день не приостанавливается строительство социального жилья. То есть, практически доступного для многих слоев населения, а не только для обладателей тугих кошельков. Архитектурно-градостроительная особенность Южного состоит в том, что в нем отсутствует так называемый ветхий жилой фонд — абсолютному большинству домов нет еще и тридцати лет. Да и с самого первого колышка и по сегодняшний день он строится по генеральному плану, разработанному в Киевском НИИ градостроительства и предусматривающему создание максимально комфортной обстановки для владельцев квартир. Одним из лидеров жилищного строительства в городе является частное предприятие «Вектор». Его руководитель Генрих Шталь рассказывает, что за 12 лет строителями построены красавцы-дома на улицах Химиков, Новобелярской и Ленина. Заказчик — Одесский припортовый завод — никаких претензий к качеству строительства, срокам сдачи домов в эксплуатацию не имеет. — Дома сегодня пытаются строить многие, — говорит Генрих Гучугович. — Можно, конечно, построить коробку здания, оснастить ее сантехническими коммуникациями, подвести газ и запустить лифты. Но станет ли от этого жилой дом семейным очагом, у которого будет греться вся семья? Думаю, что нет. Главное — вложить душу в строительство, строить не только ради получения прибыли, но и для того, чтобы сделать людей счастливыми. Красивые слова — подумалось мне. А что стоит за ними? Заместитель директора ЧП «Вектор» Валерий Миц провел для нас небольшую экскурсию по стройке очередного дома. Чем он отличается от других? Во-первых, толщиной стен — она достигает до 64 сантиметров. Во-вторых, разводкой отопления в квартирах: все трубы проложены под полом. Полы в таких квартирах теплые, и мозолящие глаз трубы надежно спрятаны. В-третьих, на 20 сантиметров увеличена высота потолков — она составляет 2,70. Казалось бы, мелочь — 20 сантиметров, а создается ощущение простора. В-четвертых, кухня в квартирах — 18 квадратов. От такой площади хозяйки приходят просто в неописуемую радость. Ну а ставшие уже привычными бронированные двери, металлоплас-тиковые окна, высокоэффективный по теплопроводности кирпич Артемовского завода, входные двери с кодовыми замками — как говорится, фирменный знак «Вектора», чем, кстати, и отличаются построенные им дома от других новостроек. На предприятии трудится архитектор Светлана Великова. Казалось бы, при разработанных в Киеве проектах жилых домов, архитектор в строительной организации фигура лишняя. Но это на первый взгляд. Светлана Петровна помогает будущим новоселам «доводить до ума» будущую квартиру. Как это выглядит в жизни? Владелец жилья получает квартиру в варианте свободной планировки. Как найти место внутриквартирным перегородкам? Как выкроить место для детской комнаты или для рабочего кабинета? Можно ли провести расширение лоджии? Именно на эти и сотни других вопросов отвечает архитектор «Вектора». И не только отвечает, но и помогает их квалифицированно и грамотно решать. И добрая слава о ЧП «Вектор», его специалистах идет далеко впереди трудового коллектива — люди знают, что найдут здесь помощь и поддержку, получат консультацию. Впрочем, есть своеобразный лейбл строителей «Вектора», который в Одесской области не встретишь нигде. По инициативе Генриха Шталя все места общественного пользования — речь идет о лестничных площадках, лестничных маршах, подъездах, при домовой территории — выкладываются плиткой. Такого нет даже в Одессе. — Люди должны радоваться дому, в котором живут, — говорит Генрих Гучугович. — А радость они должны получать не только от квартиры, но и от отделочных работ в подъезде, от удобной лестницы, от благоустройства двора. Вот такая строительная, а если хотите, и жизненная философия «Вектора», или точнее — его руководителя. Кстати, предприятие обеспечивает рабочими местами до 50 человек. Для города Южный — это немалая цифра. Дело в том, что жители города на 95 процентов являются работниками Одесского припортового завода и морского торгового порта «Южный». А остальные пять процентов? Где найти им работу в небольшом городке? Выручают такие предприятия, как ЧП «Вектор». Сегодня — это динамично развивающееся предприятие. За три года объем выполненных строительно-монтажных работ увеличился в 20(!) раз. А вот другой пример. Для улучшения качества работ в «Векторе» открыли цех по производству металлопластиковых окон. Цех работает, как говорится, без перебоев. Заказчики — и в Южном, и далеко за его пределами — знают, что у продукции «Вектора» самое высокое качество. Желающих найти работу в ЧП «Вектор» — много. А принимают не всех. Главные критерии — мастерство и преданность профессии. В трудовом коллективе строителей сложилась та атмосфера взаимного доверия и уважения друг к другу, которая отличает крепкие работящие семьи. — А мы и есть одна семья, — говорит Валерий Миц. — Что нам стоит дом построить — ведь все мы чувствуем плечо и поддержку друг друга. В «Векторе» все прекрасно понимают, что благосостояние работника, его заработная плата (а она, кстати, одна из самых высоких в Южном) зависят от благополучия фирмы. И потому коллектив настроен на результативную качественную работу. В ЧП активно применяются самые передовые строительные технологии и материалы. — Сэкономим на копейку, потеряем гривню, — говорит по этому поводу Генрих Шталь. И потому, к примеру, при строительстве активно применяются теплосберегающие технологии — от пенопласта до современных схем разводок тепла по квартире. ================================================ Вячеслав ЖАВОРОНКОВ Интересы Украины, России и Европы сходятся в «Южном» У каждого порта, как и каждого человека или города, своя судьба. Он ождается на том или ином месте не случайно. Оно, можно сказать, предопределено судьбой. Может быть, не свыше, но когда разобраться в истории, приходишь к выводу: да, ему суждено было родиться именно здесь. Красноречивым доказательством этому является торговый порт «Южный» на Черном море. Взгляните на карту, и просто почувствуете, что именно в этом месте сходятся пути-дороги со всех сторон света — и морские, и железные, и автострады. Даже те, что еще не построены, «просятся» сюда. И это привлекает внимание деловых людей. Здесь глубокая вода, почти никогда не замерзающее море. Украина просто не могла не иметь здесь порта. Он стоит, по сути, на пути из Азии в Европу. И наоборот. Это не могло не заинтересовать российских промышленников. Во всяком случае, это заметили угольщики Кузбасса. Сюда можно доставлять уголь железной дорогой, а дальше — на судах. Это значительно дешевле. В Европе ценится кузбасский уголь, во многих странах его используют на тепловых электростанциях. Европейцы заботятся о своей экологии, потому отдают предпочтение именно этому углю. — Все это и предопределило рождение в Южном общества с ограниченной ответственностью «Кузбасский терминал», — рассказывает его директор Сергей Полищук. — Его хозяева — российские бизнесмены, в частности, «Сибирский деловой союз». Это холдинговая компания. Она объединяет промышленные предприятия Кузбасского региона, которые добывают уголь, транспортируют и реализуют его. Добывают уголь преимущественно карьерным способом. Ежегодно порт перерабатывает около 5 миллионов тонн углей, идущих на экспорт из Кузнецкого бассейна России. Угледобывающие компании из года в год увеличивают этот поток. Это требует либо увеличения пропускной способности существующих мощностей комплексов порта, либо строительства новых. То, что называют инвестиционным климатом, здесь, в Южном, весьма привлекательно. Во-первых, глубоководные причалы порта позволяют принимать крупнотоннажные суда типа «Panamax» и «Capesize» грузоподъемностью до 100 тысяч тонн. Во-вторых, на свободных прибрежных территориях Малого Аджалыкского лимана есть место для размещения современных перегрузочных комплексов мирового уровня. В-третьих, здесь отличные специалисты своего дела — они обеспечивают эффективную эксплуатацию производственных мощностей. Ко всему этому необходимо добавить, что с в последнее время инвестиционный климат в Украине заметно улучшается. Устранены старые преграды на пути инвесторов, принят ряд новых законов, значительно уменьшающие риски инвесторов, укрепляющие их доверие к украинскому законодательству. — Руководствуясь положениями Концепции интеграции транспортных систем Российской Федерации и Украины, — говорит Сергей Полищук, — между сторонами было подписано соглашение о строительстве в морском порту «Южный» специализированного перегрузочного угольного комплекса. Заказчиком выступаем мы, ООО «Кузбасский терминал». Проект поручено разработать одесскому «ЧерноморНИИпроекту». Сразу же стоит сказать, что реализация проекта не только увеличит поток кузбасских углей через «Южный», но и позволит создать здесь около 300 новых рабочих мест. Кроме того, будущий терминал — это дополнительные поступления в бюджеты различных уровней. Само собой, новое предприятие будет принимать участие в социально-экономическом развитии региона. Мощность проектируемого комплекса — перевалка 10 миллионов тонн угля в год. Стоимость инвестиционного проекта — 340 миллионов долларов США. Предусматривается, что разработка технико-экономического обоснования строительства терминала будет завершена в первом квартале 2006 года. Потом — оформление правоустановительных документов на землепользование. Начало строительства ожидается во ІІ-ІІІ квартале нынешнего года. Не угрожает ли это экологии региона? — «Южный» давно перерабатывает угли, — рассказывает Сергей Полищук. — Сам город находится достаточно далеко от мест, где хранится уголь. Кроме того, порт уникален также тем, что он имеет естественную защиту — «за спиной» причальных линий и складов стоят склоны — они не дают ветрам разносить угольную пыль. Кроме того, в мировой практике сегодня немалый арсенал защиты от этого. В Италии, к примеру, терминалы работают в непосредственной близости с населенными пунктами — без какого-либо вреда для жителей. Там действуют различные технологии, которые охраняют окружающую среду. В частности, эффективна система орошения угля. На будущем терминале в Южном также предусмотрены новейшие технологии, направленные на защиту экологии. Опасения «зеленых» здесь безосновательны. Главный принцип деятельности будущего терминала: не числом, а умением. Вот что говорит об этом директор: — Сегодня у нас, чтобы погрузить 70 тысяч тонн угля, необходимо задействовать десятки человек. С одной стороны, это вроде бы хорошо — много людей имеют работу. Но с экономической точки зрения это никуда не годится. В лучших портах мира на погрузке тех же 70 тысяч тонн работает один человек. Там на службу поставлены новейшая техника и современные технологии. Именно на это и нацелены российские инвесторы. Пусть обслуживающего персонала будет меньше, зато люди будут иметь приличные заработки. Безусловно, есть у «Кузбасского терминала» и определенные трудности. Не обходится без обычной человеческой зависти со стороны, так называемых конкурентов. Но, скажите: кто мешает им реализовать подобные проекты? Никто на дороге не стоит — просто не по Сеньке шапка. Реализация проекта, за который взялись хозяева «Кузбасского терминала» — это не только обеспечение спроса мирового рынка. Это также укрепление равноправного партнерства хозяйственных субъектов Украины и России. Сегодня у портовиков «Южного» много деловых партнеров. Они приезжают и приплывают сюда со всего мира. Одни разгружаются, другие грузятся. И снова устремляются в путь. — До встречи в «Южном»! — доброжелательно говорят им украинские портовики. В экономических связях Украины с Российской Федерацией появилось больше доверия и делового прагматизма. Доказательством тому — проект «Кузбасского терминала». Здесь, в «Южном», сходятся взаимовыгодные интересы двух стран-соседей. Место встречи — отличное. Изменить его, как говорится, нельзя — оно предопределено судьбой. ================================================= Анатолий ЯКОВЕНКО |
